Intercultural Communication: from Distinction to Inclusion
 
More details
Hide details
1
Vasyl’ Stus Donetsk National University (Ukraine, Vinnytsia)
Publish date: 2019-03-01
Submission date: 2018-09-12
Final revision date: 2018-11-22
Acceptance date: 2019-01-14
 
Intercultural Communication 2019;6(1):189–212
KEYWORDS
TOPICS
ABSTRACT
Introduction:
The article is devoted to the study of the mechanisms of intercultural interaction and topological configuration of transition from the home world to the world of another culture. Intercultural communication is regarded as a complex of communicative ties with cultural environment, contextual phenomena that influences the change in the content and boundaries of communicative interaction. It challenges meeting with unfamiliar cultural behaviors, manifestations of the Other.

Рurpose:
Creation of a topological scheme for the exclusion/inclusion of a migrant-communicant from/to a new cultural environment, based on the experience of internal immigrants in Ukraine.

Material and methods:
The main method of obtaining data for an article is the method of collecting and analyzing information from open sources, including reports from all-Ukrainian sociological surveys, materials of research on world migration, intercultural experience. The material has also been collected through the inclusive observations of the author beeing a representative of the internal immigrants social group, a teacher of the university, who was evacuated from the conflict zone, a direct witness of events.

Results:
It has been established that the traumatism of the socio-cultural transition affects communicant relations with the new environment. The introduction of a communicant to another cultural environment can take place in several topological variants: public inclusion, inclusion in the home world of the diaspora, integration into the host community, differentiated positive or negative inclusion, exclusion from the world of a new culture.

Conclusions:
The topology of inclusion/exclusion leads to defining and understanding of complex configuration of the intersection and mixing of the variants of the interaction of the migrant with the domestic and new cultures during the period of acculturation. The research has confirmed the hypothesis that the most desirable for the settlers of the Donbas is the integration strategy. For the majority of communicants-settlers a high degree of adaptive inclination is a characteristic, which is explained by the commonality of civic identity with the inhabitants of the regions of arrival, the influence of the value choice on the decision to resettlement, the knowledge of the Ukrainian language, readiness for professional and everyday integration.

METADATA IN OTHER LANGUAGES:
Ukrainian
Міжкультурна комунікація: від розрізнення до включення
міжкультурна комунікація, розрізнення, включення, акультурація, виключення, диференційоване включення
Вступ
Статтю присвячено дослідженню механізмів міжкультурної взаємодії і топологічної конфігурації переходу з простору домашнього світу у світ іншої культури. Міжкультурна комунікація розглядається як комплекс зв’язків комунікантів з культурним оточенням, контекстними феноменами, що впливають на зміну змісту і меж комунікативної взаємодії.
Відповідність проблематиці журналу
Представлено комунікативну взаємодію переселенців Донбасу з іншими територіальними громадами України.
Мета дослідження
Створення топологічної схеми виключення / включення мігранта-комуніканта з/до нового культурного середовища на прикладі досвіду внутрішніх переселенців в Україні.
Матеріали та методи дослідження
Основним методом отримання даних для статті є метод збору і аналізу інформації з відкритих джерел, у тому числі, зі звітів всеукраїнських соціологічних опитувань, матеріалів досліджень світового міграційного міжкультурного досвіду. Матеріал збирався також шляхом включеного спостереження авторки як представника соціальної групи внутрішньо переміщених осіб, безпосереднього очевидця подій.
Результати дослідження
Встановлено, що входження комуніканта до іншого культурного середовища може відбуватися у декількох топологічних варіантах: публічне включення, включення в домашній світ діаспори, інтеграція до приймаючої громади, диференційоване позитивне або негативне включення, виключення зі світу нової культури.
Висновки
Топологія включення / виключення веде до окреслення та розуміння складної конфігурації перетину і перемішування варіантів взаємодії мігранта з домашньою та новою культурами протягом періоду акультурації. Дослідження підтвердило гіпотезу про те, що найбільш бажаною для переселенців Донбасу є стратегія інтеграції. Для більшої частини комунікантів-переселенців характерна висока ступінь адаптивної схильності.
 
REFERENCES (15)
1.
Clarke, L. How expats cope with losing their identity. Web site: BBC Capital. British Broadcasting Corporation. Retrieved 5.12. 2017 from: http://www.bbc.com/capital/sto....
 
2.
Derrida, Zh. (1999). Differanse [Differance]. in: Gurko Ye. Teksty dekonstruktsii [Texts of deconstruction]. Tomsk: Vodoley, 160 p. (in Russian).
 
3.
Doklad Verkhovnogo Komissara OON po delam bezhentsev za period s 1 iyulya 2016 g. po 30 iyunya 2017 g. [Report of the United Nations High Commissioner for Refugees Part I – Covering the period 1 July 2016 – 30 June 2017]. (2017). Retrieved 10.10.2018 from: http://www.refworld.org/cgi-bi.... (in Russian).
 
4.
Husserl, E. (1973). Zur Phaenomenologie der Intersubjectivitaet. Hrsg. Von I. Kern. Dritter Teil I. Bd. XV. Haag: Nijhoff, 741 s.
 
5.
Husserl, E. (2002). Kryza yevropeyskykh nauk: transtsendentalna fenomenolohiya. Vstup do fenomenolohichnoyi filosofiyi [The Crisis of European Sciences: Transcendental Phenomenology. Introduction to phenomenological philosophy]. in: Filosofska dumka. Kyiv. No. 3, pp. 134-149. (in Ukrainian).
 
6.
Kostina, I.N. (2009). Osobennosti kul'turnoy identifikatsii predstaviteley turetskoy diaspory v Germanii [Features of the cultural identification of representatives of the Turkish diaspora in Germany]. Izvestiya VGPU. Kul'turologiya, pp. 29-33. (in Russian).
 
7.
Luman, N. (2004). Obshchestvo kak sotsialnaya Sistema [Society as a social system]. Moscow: Logos, 232 p. (in Russian).
 
8.
Novikova, O.F., Amosha, O.I., Antonyuk, V.P. (2016). Vnutrishnʹo peremishcheni osoby: vid podolannya pereshkod do stratehiyi uspikhu [Internally displaced persons: from overcoming obstacles to a strategy of success]. Kyiv: IEP NAN Ukrayiny, 448 p. (in Ukrainian).
 
9.
Palaguta, V.I. (2010). Samoidentifikatsiya sotsialnogo subyekta v diskursivnykh prostranstvakh [Self-identification of a social subject in discursive spaces]. Dnepropetrovsk: Innovatsiya, 440 p. (in Russian).
 
10.
Saussure, F. de. (1999). Kurs obshchey lingvistiki [Course of general linguistics]. Yekaterinburg: Izd-vo Uralskogo universiteta, 432 p. (in Russian).
 
11.
Schutz, A. (1970). The Homecomer. in: On Phenomenology and Social Relation. Chicago: The Univ. of Chicago Press, рр. 294-308.
 
12.
Uslucan, H-H. (2017). Türkeistämmige in Deutschland. Heimatlos oder überall zuhause? Webplattform: Aus Politik und Zeitgeschichte. Zugangsdatum 12.09.2018. Zugriffsmodushttp: www.bpb.de/apuz/243864/tuerkei....
 
13.
Valdenfels, B. (2004). Topohrafiya Chuzhoho: studiyi do fenomenolohiyi Chuzhoho [Topography of Alien: Studios to the Phenomenology of Alien]. Kyiv: PPS 2002, 206 p. (in Ukrainian).
 
14.
Wehling, H.G. (1982). Zwischen den Stuhlen: die Turken in der Bundesrepublik. Die Turken und die Turken in Deutschland. ed. H.G. Wehling. Stuttgart; Berlin; Kqln; Mainz: Verlag W. Kohlerhammer, 124 s.
 
15.
Zvit za rezulʹtatamy vseukrayinsʹkoho opytuvannya vnutrishnʹo peremishchenykh osib ta meshkantsiv pryymayuchykh hromad [Report on the results of an all-Ukrainian survey of internally displaced persons and residents of host communities]. (2016). Kyiv: Kyivsʹky mizhnarodnyy instytut sotsiolohiyi, 61 p. (in Ukrainian).
 
eISSN:2543-7461
ISSN:2451-0998